Європарламент затвердив новий склад Єврокомісії

Депутати Європарламенту затвердили новий склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн.

Як повідомляє пресслужба законодавчого органу ЄС, 370 депутатів проголосували «за», 282 – «проти», 36 – «утрималися», коли для затвердження необхідна більшість голосів.

Це буде другий термін Урсули фон дер Ляєн на посаді президентки Єврокомісії після того, як депутати Європарламенту затвердили її перший склад комісії в листопаді 2019 року.

Перед голосуванням Урсула фон дер Ляєн представила свою команду та програму, в якій підтвердила зміни в портфоліо, яких раніше вимагали депутати Європарламенту.

«Ми готові негайно приступити до роботи», – сказала вона.

Фон дер Ляєн оголосила, що першою ініціативою Єврокомісії буде компас конкурентоспроможності, покликаний подолати інноваційне відставання Європи від США та Китаю, посилити безпеку та незалежність, а також забезпечити декарбонізацію.

Під час подальших дебатів деякі депутати Європарламенту наголосили на необхідності того, щоб нова Єврокомісія швидко почала вирішувати виклики, з якими стикається Європа. Серед іншого, депутати закликали створити оборонний союз у відповідь на війну, що триває в Україні.

 

your ad here

У G7 планують вживати заходів щодо підтримки Росії «суб’єктами в Китаї» та інших країнах

Країни «Групи семи» планують розвивати комплексні санкції та економічні заходи для подальшого обмеження доходів, товарів і технологій, які Росія використовує для фінансування і ведення війни. Про це йдеться в спільній заяві G7 за підсумками зустрічі, в якій брав участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«Ми вживатимемо відповідних заходів, відповідно до наших правових систем, проти суб’єктів у Китаї та інших третіх країнах, які матеріально підтримують російську військову машину, включаючи фінансові установи та інші організації, які сприяють Росії у придбанні обладнання та товарів для її оборонно-промислової бази», – йдеться в заяві.

«Група семи» заявляє, що продовжить тиск на російські доходи від експорту енергоносіїв, металів та іншої сировини, в тому числі через ефективну імплементацію вже ухвалених заходів та подальших дій проти «тіньового флоту».

Читайте також: У проєкті нового пакету санкцій проти РФ Євросоюз вперше націлився на компанії із Китаю

G7 також висловило стурбованість розгортанням військ КНДР на території Росії та їх використанням на полі бою проти України. На думку авторів заяви, пряма участь Північної Кореї у війні «знаменує собою небезпечне розширення конфлікту», яке матиме серйозні наслідки для європейської та індо-тихоокеанської безпеки. 

Організація висловила «глибоку стурбованість» підтримкою Росії та російської оборонно-промислової бази з боку Китаю, яка дозволяє можливість Росії «продовжувати свою незаконну війну в Україні та відновлювати свої збройні сили і має значні наслідки для безпеки в широкому сенсі».

«Китай повинен запобігти передачі своїми компаніями зброї, особливо ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА), матеріалів подвійного призначення, в тому числі компонентів зброї, та обладнання. Ми також закликаємо Китай активізувати зусилля зі сприяння міжнародному миру і безпеці та чинити тиск на Росію, щоб вона припинила свою військову агресію і негайно, повністю і беззастережно вивела свої війська з України», – заявила G7.

Читайте також: ФБР попередило десятки політиків про погрози з боку хакерів із КНР

Крім того, «Група семи» засудила передачу Росії іранської зброї:

«Ми вже реагуємо на це новими і значними заходами. Іран повинен негайно припинити будь-яку підтримку агресивної війни Росії проти України і зупинити такі передачі балістичних ракет, БПЛА і пов’язаних з ними технологій».

Раніше 26 листопада стало відомо, що Європейський Союз вперше запропонував застосувати санкції щодо китайських компаній та фізичних осіб за співпрацю з російськими фірмами, пов’язаними з воєнними діями Москви в Україні.

 

your ad here

ОБСЄ на прохання України обговорить застосування Росією балістичної ракети середньої дальності – МЗС

За словами Сибіги, Росія становить найбільшу загрозу безпеці в регіоні ОБСЄ: «її дії демонструють, що лише Москва прагне до розширення війни»

your ad here

Стефанчук зустрівся із заступником генсека НАТО: йшлося про «гуманітарний щит» і нову балістичну ракету Росії

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук на полях Парламентської асамблеї НАТО в Монреалі зустрівся із заступником генерального секретаря НАТО Борісом Руге.

За словами спікера парламенту, під час зустрічі йшлося про необхідність створення «гуманітарного щита» вздовж західного кордону України.

«Зокрема, розглянули можливість для країн-союзників збивати російські ракети та дрони. Вважаю, що таке рішення стане сильним сигналом підтримки України з боку союзників. Значну увагу приділили ситуації на фронті та нашим оборонним потребам, а також викликам, повʼязаним з останніми атаками ворога», – наголосив Стефанчук.

Також у Монреалі сторони обговорили «подальші кроки НАТО у відповідь на безпекову ситуацію в Україні та останні дії Росії, включно із застосуванням нової балістичної ракети».

Ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.

Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.

Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».

Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.

Цьому передувало закриття низки посольств через побоювання щодо безпеки. 20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.

На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.

 

your ad here

Боррель у підсумках року: ЄС не спромігся надати Україні достатньо допомоги для відбиття ударів РФ

«Здається, що багато хто в Європі дійсно був пробуджений агресією Володимира Путіна проти України, але ще не встав із ліжка»

your ad here

Колишній посол України в Німеччині розповів, коли і за яких умов Україна отримає «Тауруси»

Дострокові вибори в Німеччині призначені на 23 лютого, однак ракети Україна зможе отримати не раніше кінця квітня, вважає дипломат

your ad here

Посол Мельник розповів, як російський «Орєшнік» може посилити позиції України

Дипломат вважає, що елемент застосування нового типу зброї проти України Росією можна використати також у переговорах із новою адміністрацією США

your ad here