Долар стрибнув на 40 копійок після заяви Смолія про відставку – дані НБУ

Долар стрибнув на 40 копійок після заяви голови Національного банку України Якова Смолія про відставку, свідчать дані на сайті НБУ.

Довідкове значення курсу гривні до долара на 12:00 встановлене на рівні 27 гривень 17 копійок.

Ввечері 1 липня голова Національного банку Яків Смолій написав заяву про звільнення за власним бажанням через «систематичний політичний тиск». В Офісі президента запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.

Яків Смолій працює на посаді голови НБУ з березня 2018 року. Питання про його відставку має розглянути парламент.

your ad here

Україна скасувала угоду про випуск 12-річних єврооблігацій після відставки Смолія – Мінфін

Україна скасувала угоду про випуск нових 12-річних єврооблігацій після на 1,75 мільярда доларів із можливістю викупу на 750 мільйонів єврооблігацій із погашенням у 2021-2022 роках, повідомило Міністерство фінансів у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

Операцію розпочали 1 липня. Орієнтир прибутковості впав з 7,875% до 7,3-7,4%.

Ввечері 1 липня голова Національного банку Яків Смолій написав заяву про звільнення за власним бажанням через «систематичний політичний тиск». В Офісі президента запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.

Яків Смолій працює на посаді голови НБУ з березня 2018 року. Питання про його відставку має розглянути парламент.

your ad here

У Мінфіні розповіли, скільки витратили на боротьбу з COVID-19

Міністерство фінансів України повідомило, що на придбання товарів і послуг необхідних для запобігання поширенню коронавірусної інфекції витратили 3,25 мільярда гривень.

Так, за даними Держказначейства, 911 мільйон гривень виділили з Держбюджету, 2,34 мільярда – з місцевих бюджетів.

Зазначається, що у червні на протидію коронавірусу витратили 624 мільйона гривень.

 

17 червня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив Міністерству фінансів провести аудит Фонду боротьби з коронавірусною хворобою COVID-19.

your ad here

Кабмін схвалив проєкти угод для залучення фінансової допомоги ЄС

Кабінет міністрів України на засіданні 1 липня схвалив проєкт трьох угод для залучення фінансової допомоги Європейського союзу, зокрема на підтримку українських підприємців.

За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, схвалені проєкти угод дадуть можливість Україні отримати допомогу на загальну суму 105 мільйонів євро.

«Це додатковий ресурс, що у комплексі з антикризовими заходами дозволить швидше пройти наслідки коронакризи та дати малому та середньому бізнесу розвиватися швидше», – наголосив Шмигаль.

 

Він повідомив, що йдеться про три угоди. «Перше, це EU4BUSINESS. Реалізація програми дозволить надавати гранти на регіональні проекти з розвитку малого та середнього підприємництва на місцях», – розповів прем’єр, додавши, що  за нею Україна має отримати 20 мільйонів євро.

Друга угода – про технічне співробітництво, за якою може бути спрямовано 60 мільйоні євро на посилення інституційної спроможності для здійснення необхідних реформ у напрямку євроінтеграції. Зокрема, це стосується імплементації положень Угоди про асоціацію та про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

За третьою програмою, про підтримку розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств, Україна має отримати 25 мільйонів євро.

your ad here

«Енергоатом» хоче через суд позбутися контролю Міненерго

Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яка об’єднує всі діючі атомні електростанції в Україні, звернулася до господарського суду Києва з позовом. В ньому вона просить визнати недійсним статут підприємства, затверджений наказом Міністерства енергетики в грудні 2019 року і який, за версією держпідприємства, встановлює над ним надмірний контроль. Про це йдеться у позові «Енергоатому» до Міненерго, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

Експерти галузі вважають такі дії «безпрецедентними», адже це «це вперше, коли «Енергоатом» оскаржує дії свого акціонера».

Статут «Енергоатому» в чинній редакції передбачає, що тільки за погодженням з Міненерго компанія має право безоплатно передавати належне їй майно іншим юридичним та фізичним особам, складати фінансовий план, затверджувати загальну організаційну структуру підприємства та його підрозділів, чисельність та штатний розпис. 

Читайте також: Разом з Коломойським на постачанні вугілля на державне «Центренерго» заробляє і Медведчук – «Схеми»

«Чинна редакція статуту містить значну кількість норм, які порушують права та законні інтереси компанії, а також створюють перешкоди та унеможливлюють нормальну й ефективну роботу суб’єкта господарювання – суб’єкта ринку електричної енергії – державного підприємства», – йдеться у позові «Енергоатому».

«Затвердження статуту «НАЕК «Енергоатом» уповноваженим органом можливе лише за умови розгляду і прийняття відповідного рішення правлінням. Однак правління НАЕК «Енергоатом» не приймало такого рішення», – стверджується у документі. 

Крім того, будь-які зміни до статуту «Енергоатому», підкреслюють у держпідприємстві, попередньо повинні узгоджуватися з Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) та Європейським співтовариством з атомної енергії (Євратом).«Однак чинна редакція статуту не була погоджена ЄБРР та Євроатом в установленому порядку і навіть не направлялася», – йдеться у позові.

Читайте також: НКРЕКП звинувачує ДТЕК у обвалі цін на електроенергію, компанія вимагає «справедливого розслідування»

Т.в.о. міністра енергетики Ольга Буславець у коментарі Радіо Свобода повідомила, що їй відомо про таке звернення «Енергоатому» до суду.

«Надала відповідним службам опрацювати це питання. Це були внесені зміни до статуту «Енергоатому» попереднім керівником міністерства. Тому після надання правової оцінки будуть прийматися відповідні рішення», – заявила Буславець.

Голова профільної громадської організації «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко вважає такий крок з боку «Енергоатому» «безпрецедентним». 

Читайте також: Запорізька АЕС за підсумками травня скоротить виробництво майже вдвічі – «Енергоатом»​

«На моїй пам’яті це вперше, коли «Енергоатом» оскаржує дії свого акціонера – Міністерства енергетики. Держпідприємства, як і всі інші підприємства, повинні мати право вести самостійну господарську діяльність. Але «Енергоатом» занадто довго був потужним джерелом корупції. Тому додатковий контроль з боку акціонера – Міністерства енергетики – це правильне рішення», – каже він.

Відповідно до інформації Єдиного реєстру судових рішень, підготовче засідання по справі призначено на 22 липня.

«Енергоатом» – найбільший виробник електроенергії в Україні, компанія відповідає за безпеку експлуатації всіх діючих АЕС країни.

your ad here

Зеленський про податок на виведений капітал: «якщо запроваджуємо, то запроваджуйте»

Президент України Володимир Зеленський провів перше засідання Національної ради реформ 30 червня. Як повідомляє пресслужба Офісу президента, поміж інших питань рада обговорювала реформування податкової системи.

За повідомленням, на засіданні була представлена попередня версія законопроекту про податок на виведений капітал. Президент прокоментував цей документ, заявивши, що «будь-яку реформу, якщо ви не готові впроваджувати – не треба її чіпати».

«Мені здається, що якщо ми запроваджуємо податок на виведений капітал, то запроваджуйте. Запроваджуйте – і все. Якщо він поліпшує життя людей – треба запроваджувати. Без цих «вправо», «вліво», «трішки», «спробуємо». Мені так здається», – сказав Зеленський.

Читайте також: Українська економіка і «коронакриза»: коли «пацієнт» відчує покращення?​

Як додає ОП, учасники засідання дійшли висновку продовжити роботу над законопроєктом.

Команда Зеленського називала запровадження податку на виведений капітал ще до президентських виборів.

23 червня Володимир Зеленський затвердив персональний склад Національної ради реформ, яку він очолює.

your ad here

Міністерство фінансів розмістило ОВДП на 1,27 мільярда гривень

Міністерство фінансів повідомляє про чергове розміщення облігацій внутрішньої державної позики, якими залучило до державного бюджету понад 1,27 мільярда гривень.

На торгах, які відбулися 30 червня, Мінфін розмістив шість кодів облігацій, їхня точна кількість не вказана. Терміни їпогашення коливаються від 91 до 959 днів.

Найраніша дата погашення – 30 вересня 2020 року, найпізніша – 15 лютого 2023-го. Номінальний рівень дохідності зворотньо пропорційний періоду до погашення і коливається від 17,25% до 9,84%.

Читайте також: За І квартал року державні банки заробили на 37% більше, ніж торік – Мінфін​

25 червня Мінфін повідомив, що активність інвесторів на ринку ОВДП протягом травня відновлювалася. До того навесні Міністерство фінансів кілька разів скасовувало аукціони з розміщення облігацій.

Облігації внутрішніх державних позик – це державні цінні папери, які Мінфін розміщує на внутрішньому фондовому ринку і які підтверджують зобов’язання України виплатити власникам таких паперів їхню номінальну вартість та дохід в термін, передбачений умовами розміщення.

your ad here

Курс гривні дещо зміцниться на початку липня – НБУ

Офіціний курс гривні щодо долара станом на 1 липня буде на понад 2 копійки міцнішим, ніж 30 червня, свідчить сайт Національного банку.

За даними регулятора, 30 червня долар коштує 26,6922 гривні, а 1 липня курс становитиме 26,6676 гривні.

Довідкове значення курсу національної валюти, яке НБУ встановив опівдні 30 липня, дорівнює 26 гривень 66 копійок.

За даними нішевого порталу «Мінфін», торги на міжбанківському ринку почалися вранці 30 червня з позначки 26 гривень 68-71 копійок. Протягом дня курс незначно посилювався, але до кінця торгів підходить на приблизно такому ж рівні – 26,68-70 гривні.

24 червня НБУ констатував, що офіційний курс гривні до долара США залишається стабільним уже майже три місяці – від кінця квітня.

your ad here