На українському міжбанківському валютному ринку гривня вперше після заяви колишнього голови НБУ Якова Смолія про відставку повернулася в широкий коридор 26,5–27 гривень за долар. За даними Finance.ua, торги 6 липня завершилися на рівні 26 гривень 92–95 копійок за одиницю американської валюти, це сталося вперше після 1 липня.

Нацбанк відбив зміну тренду, лише частково, встановивши на 7 липня офіційний курс 27 гривень 13 копійок за долар. Регулятор зазвичай орієнтується на торги до 13:00, а не в завершальні години сесії, коли на малооб’ємному ринку можуть діяти спекулятивні чинники.

 

У широкому коридорі 26,5–27 гривень за долар національна валюта перебувала понад два місяці – від кінця квітня до початку липня. Заява ексголови НБУ Якова Смолія про відставку через політичний тиск на нього спричинила зростання котирувань до 27 гривень 20 копійок за долар і навіть вище. Упродовж останніх двох торгових сесій ситуація стабілізувалася.
…

your ad here

Національний банк України ще на чотири копійки посилив гривню щодо долара США. Регулятор установив на 7 липня курс 27 гривень 13 копійок за одиницю американської валюти, перед тим у п’ятницю, 3 липня, посилення гривні було символічним, на одну копійку.

Нацбанк лише частково відбив тенденції міжбанківського валютного ринку, де національна валюта посилювалася майже весь торговий день 6 липня – до рівня 27 гривень 2,5 – 5 копійок за долар станом на 16:10, свідчать дані Finance.ua.

«На торгах з’являвся НБУ з викупом долара по 27,06 гривні. Купував понад годину, що підтримало котирування американської валюти», – вказують експерти сайту «Мінфін», які відстежують перебіг торгів.

У широкому коридорі 26,5–27 гривень за долар національна валюта перебувала понад два місяці – від кінця квітня до початку липня. Заява ексголови НБУ Якова Смолія про відставку через політичний тиск на нього спричинила зростання котирувань до 27 гривень 20 копійок за долар і навіть вище. Упродовж останніх двох торгових сесій ситуація стабілізувалася.

 
…

your ad here

Законопроєкт про «зелену» енергетику, який наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді, не зачепить побутових споживачів, стверджує тимчасова виконувачка обов’язків міністра енергетики Ольга Буславець. про це вона сказала в інтерв’ю Радіо Свобода.

Так само не матиме прямого впливу на споживачів електроенергії і меморандум «Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики», який Кабінет міністрів минулого місяця уклав з виробниками «зеленої» енергетики, додала вона.

 

«Я хочу сказати, що цей меморандум і цей законопроєкт зовсім не впливають на побутових споживачів, які можуть і які, я вважаю, повинні будувати розподілену генерацію, маленькі сонячні станції на дахах, на фасадах, таким чином забезпечували своє споживання», – заявила Буславець.

За її словами, законопроєкт спрямований передусім на великі станції потужністю від 1 мегавату.​

«Саме «сонце» при тих умовах, які сьогодні діють в законодавстві, перебудовано майже на 50%, ніж ми передбачали всіма стратегічними планами, приводить до тиску і технічного, і економічного на енергосистему. Тому було потрібно вирішити це питання, що нам, я вважаю, вдалося. І чекаємо на імплементацію меморандуму в законі», – сказала урядовиця.

Читайте також: Конгресмени США закликали Зеленського знайти компроміс із виробниками відновлюваної енергії​

3 липня (за день після запису інтерв’ю з Ольгою Буславець) Верховна Рада ухвалила законопроєкт в першому читанні законопроєкт №3658 «Про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії».
…

your ad here

Через рік після запуску ринку електроенергії тимчасова виконувачка обов’язків міністра енергетики Ольга Буславець в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментувала його роботу.

Чиновниця оцінює закон про ринок електроенергії, до написання якого мала «прямий стосунок» як ринковий та європейський, але відповідальність за його імплементацію покладає не лише на уряд, а й на регулятор – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

«Після того, як запрацював ринок, по-перше, у нас не було вирішено два ключових завдання старої моделі ринку – не були погашені старі борги, 28 мільярдів гривень взаємних боргів, які в тому числі не виплачені генерації, а це відсутність інвестицій в їх розвиток, і в нас не було скасоване перехресне субсидіювання, яке, звичайно, в ринкових умовах є тягарем для ринку. Це повинен був вирішити регулятор, звичайно. На жаль, цього не відбулося. Тому ми увійшли з двома такими проблемами ринку», – пояснила Буславець.

 

Вона додала, що в перші місяці після ухвалення ціни відхилялися від прогнозованих, але уряд вжив запобіжних заходів, щоб не допустити значного стрибка.

«Але після того, як восени регулятором було ухвалено ряд рішень стосовно адміністративних обмежень, продажу електроенергії за певною ціною, відбулося коливання ціни, яке не відповідало ринковим підходам. І це також вплинуло на всю генерацію і сьогоднішні багатомільярдні борги, які накопичувалися вже в цьому році, є наслідком усіх рішень. Тому я вважаю, що, звичайно, без активної і зваженої позиції регулятора неможливо у повному обсязі усунути ті виклики і кризові явища, які на сьогодні ми маємо», – підсумувала голова Міненерго.

Новий ринок електроенергії в Україні запрацював з 1 липня 2019 року.
…

your ad here

Тимчасова виконувачка обов’язків міністерки енергетики України Ольга Буславець в інтерв’ю Радіо Свобода заявила, що британська модель реформування вугільної галузі і радикальні рішення свого часу британської прем’єрки Маргарет Тетчер навряд чи можна застосувати в нинішніх умовах в Україні.

«Я, мабуть, не хотіла би асоціюватися з Маргарет Тетчер, але вона дійсно зробила дуже сміливі кроки. І хочу сказати, що, якби наша держава сьогодні могла і мала такий фінансовий ресурс, який у свою чергу, використовувала Маргарет Тетчер при реформуванні, у тому числі і закритті збиткових шахт, ми, мабуть, могли би більш швидше вирішити це питання», – сказала Буславець.

Вона визнала, що вугільна галузь України на сьогодні потребує «кардинального реформування».

«Саме тому є певні напрацювання щодо концепції трансформування вугільних регіонів, є Кабміном створена координаційна рада», – сказала Ольга Буславець.

На початку 1980-их років британський консервативний уряд прем’єр-міністра Маргарет Тетчер ухвалив рішення реформувати збиткову вугільну промисловість країни. Галузь, що була тоді державною власністю, могла стати самоокупною лише за умов закриття збиткових копалень і звільнення шахтарів. Після оголошення про закриття 20-ти шахт у Великій Британії відбувся один із найбільших в історії країни страйків. Уряд Маргарет Тетчер не пішов на поступки впливовим профспілкам, заявивши, що не збирається вічно субсидувати збиткову вугільну галузь.

Уряд Тетчер провів через парламент закон, яким визнав нелегальними страйки, що розпочинаються без голосування за нього більшості членів профспілки. Але протести не припинилися. Тоді влада відмовила шахтарям у зарплаті та інших виплатах на час акцій. У сутичках страйкарів з поліцією загинули 10 людей. Але в підсумку, урядові Тетчер вдалося закрити збиткові копальні і провести успішну програму ринкових перетворень.
…

your ad here

Тимчасова виконувачка обов’язків міністерки енергетики України Ольга Буславець в інтерв’ю Радіо Свобода повідомила, чи будуть підвищуватися тарифи на електроенергію для населення.

«Я хочу заспокоїти наше населення, яке має затверджений тариф на електроенергію. Він незмінний вже з 2017 року. І, як вже неодноразово наголошував прем’єр-міністр, ніхто не готує рішення щодо підвищення цього тарифу», – запевнила вона в «Суботньому інтерв’ю».

На припущення, що причиною цього є близькі місцеві вибори, які відбудуться в час значного падіння рейтингів владної партії «Слуга народу», Буславець відповіла так: «Я думаю, що навіть не тому, що вибори. Без підвищення соціального захисту людей, без підвищення, можливо, прожиткового мінімуму та пенсій, мабуть, недоречно сьогодні говорити про підвищення тарифу для населення».

При цьому вона наголосила, що її слова стосуються саме тарифів для населення: «Що стосується всіх інших споживачів, на нашому ринку є різні сегменти. Ринок двосторонніх договорів – там своє формування ціни. У нас є ринок «на добу наперед». Це так звана біржа, на якій формуються індикативні ціни. Є інші сегменти, які формують загальний мікс вартості електроенергії для непобутових споживачів. Я за ринкові правила, щоб ціна на ринку формувалася таким чином, щоб вона відповідала сьогоднішньому попиту і пропозиції».

Міністр фінансів України Сергій Марченко теж днями заявляв, що Міжнародний валютний фонд підтримує ініціативи уряду в питанні тарифів на газ та електроенергію і що в межах програми stand-by питання тарифів не порушують.

«Питання прозорого тарифоутворення завжди були предметом інтересу МВФ. Але зараз ми бачимо з боку МВФ підтримку ініціатив уряду у цьому питанні», – сказав Марченко.
…

your ad here

Тимчасова виконувачка обов’язків міністерки енергетики України Ольга Буславець в інтерв’ю Радіо Свобода пояснила щодо можливих планів імпортувати електроенергію з Росії і Білорусі.

У «Суботньому інтерв’ю» вона прокоментувала два альтернативні законопроєкти з цього приводу, які після розгляду в профільному комітеті будуть винесені на розгляд Верховної Ради: один із них підготований Кабміном, інший – законопроєкт Андрія Жупаніна, представника владної партії «Слуги народу». Урядовий законопроєкт стосується заборони імпорту електроенергії з Росії, інший передбачає «імпорт із країн СНД».

«Дійсно, урядовий законопроєкт, який розглядався на комітеті, був підготовлений міністерством… і є збалансований і направлений на те, щоб саме стабілізувати ситуацію на ринку. І там дійсно є певні відмінності від того, що було запропоновано альтернативним законопроєктом, який подав народний депутат, пан Жупанін. Перша – немає нашої норми заборони імпорту. І в нас ця норма тимчасова, я хочу підкреслити, до кінця наступного року», – сказала Буславська.

«Я вважаю, що політично правильно це законодавчо підкреслити, тому що ми не бачимо найближчим часом необхідності імпортувати електроенергію з цих країн, тим паче, що у нас немає паритетних можливостей», – наголосила вона.

Але ж ми вирішили йти до європейської інтеграції. У нас є план синхронізації з європейськими системами… Навіть для того, щоб підтвердити свою спроможність до приєднання, після виконання всіх технічних заходів, які передбачені технічним каталогом, ми повинні будемо довести свою стійкість і спроможність без суміжних країн бути самодостатніми стосовно регулювання. Тому цей тимчасовий імпорт, який відбувся восени, на мою думку, дуже загрозливий з точки зору наших стратегічних планів і напрямків. Тому що ці країни можуть для того, щоб послабити нашу теплову генерацію, навіть демпінгувати по ціні, продавати нам дешевше, ніж своїм споживачам, саме для того, щоб ми після певного періоду були залежні від цього імпорту. Тому ми все ж таки вважаємо, що необхідно ухвалювати наш законопроєкт, в якому передбачена ця тимчасова заборона», – додала керівниця Міненерго.

Купівля електроенергії за кордоном неодноразово була предметом гострих дискусій у політичних і економічних колах України. Заборону на імпорт енергоносіїв із Росії і Білорусі вимагали парламентська опозиція, колишні міністри й деякі експерти. Головним аргументом було те, що такий імпорт знищує власну генерацію. У результаті державна компанія «Укренерго», один із операторів енергетичного ринку України, оголосила у квітні про припинення імпорту електроенергії на час карантину і 30 днів після нього, до 30 травня, але, як стало відомо на початку травня, Міненерго змінило прогнозний баланс, так що цей тимчасовий захід став більш постійним і має діяти принаймні до кінця року.
…

your ad here

Відставка очільника Національного банку України Яківа Смолія — тривожний сигнал для інвесторів, вважає Президент Американської торговельної палати Андрій Гундер. Про це він заявив у прямому ефірі Радіо Свобода.

За словами Гундера, деякі міжнародні бізнесові компанії «спостерігають, що буде далі» і поки що зупиняють свої інвестиції в Україну.

 

«Компанії довіряли Нацбанку, тому що це була незалежна установа, котра втримала інфляцію та золотовалютні резерви. Політика Нацбанку була зрозуміла і передбачувана. Бізнес хоче мати якусь передбачуваність і без цієї передбачуваності компанії заявили публічно, що деякі з них зупиняють подальші інвестиції, аж поки не буде зрозуміло, які будуть наступні кроки і що можна очікувати далі», – заявив Гундер в ефірі програми Свобода Live.

Читайте також: «Гірше вже нема куди» – Данилюк про те, як відставка Смолія вплине на інвестиції в Україну​

Раніше 3 липня Верховна Рада підтримала постанову про відставку голови Національного банку Якова Смолія. 1 липня він написав заяву про звільнення за власним бажанням через «систематичний політичний тиск». В Офісі президента запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.​

 

Яків Смолій був головою НБУ з березня 2018 року. Його відставка викликала стурбованість серед інвесторів та бізнес-спільноти.
…

your ad here