Артем Ситник, чиє призначення директором Національного антикорупційного бюро Конституційний суд України назвав незаконним, в інтерв’ю Радіо Свобода запевнив, що відомство під його керівництвом не зазнавало жодного зовнішнього впливу на діяльність.
«Мені здається, це частина пропагандистської машини Кремля, що Україна нібито перебуває під зовнішнім впливом. Насправді це не так. НАБУ в своїй роботі настільки прозоре, наскільки це дозволяє закон про державну таємницю, закон, який охороняє таємницю досудового розслідування. В нас є Рада громадського контролю, яка глибоко інтегрована в процеси, які відбуваються в НАБУ. Тому, якби були реальні докази того, що хтось на щось впливає, то мабуть вони б уже з’явилися. З іншого боку, ми постійно говоримо про те, що співпраця із міжнародними партнерами, це одна із складових нашого успіху і нашої роботи», – сказав Ситник.
Він заявив, що в НАБУ є співпраця з різними країнами, іноземними правоохоронними органами, але про «зовнішній контроль» не йдеться.
На запитання, чи давали НАБУ якісь вказівки щодо розслідувань представники інших країн чи посольств, Ситник відповів: «Це точно неправда».
Конституційний суд 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
Читайте також: У Зеленського поклали на «попереднього президента» відповідальність за колізію навколо директора НАБУ
Національне антикорупційне бюро назвало рішення політично мотивованим. У НАБУ пов’язали рішення КСУ з оприлюдненням так званих «плівок #ОАСК», на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».
П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.
Згідно з рішенням КСУ, указ президента відтак втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.
Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком. Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».